Спочатку він твою увагу привертає,-
"Послухай, почитай-но, подивися!"
Й ти мимоволі час свій витрачаєш,
Не розуміючи чим і навіщо захопився.
Щось дуже гарне і яскраве впало в око,
До чо́гось закортіло доторкнутись дуже,
Відчути, скуштувати... Крок за кроком,-
Вже майже на гачку ти в нього, друже.
Час вкрадений й твоя увага у полоні,
Лишилося лиш душу захопити,
Спокуса за спокусою, аж кров у скроні
І сил все менше, спротив щоб чинити.
Допоки ще не пізно, - утікай скоріше
І привід не шукай лишатись в то́му,
Біжи, бо будеш шкодувать пізніше,
Бо пустку матимеш в сердечнім домі.
Він зло́дій дуже хитрий і підступний
Й мета у нього - погубити, вкрасти.
Забравши мир у серці, ціль наступна -
Заставити тебе згрішити й впасти.
Впадеш - ще й добиватиме жорстоко,-
В гріха болото заганяючи все глибше,
Живи як знаєш і роби, що бачить око,
Мовляв, немає виходу тобі вже більше.
А ще, він може викрасти із серця віру,
Покласти там фальшивку замість неї,-
Обряд, науку, філософію, приміром,
Для істини закрити двері до душі твоєї.
Пильнуй й завжди будь на сторожі,-
І не дивись, і не ходи там, де не треба,-
Мішенню злодія найперш є діти Божі,-
Він атакує їх, щоб не ввійшли до Неба.
А решта, ті, що в світі, й так вже йо́го,
Їх час від часу треба лиш відволікати
Від тої, що веде до Господа, дороги,-
Невір'я, страх й розпусту підсипати.
Бо як нема у серці миру, віри та любові,
То звідти більш нема що й красти
І як живе людина у багні гріховнім,
То нижче вже й нема куди і впасти.
А дітям Божим треба пробувати в Слові,
Завжди шукати захист біля ніг Ісуса,
Він спас тебе, Він вірний у Своїй любові,-
То ж збереже і від гріха, і від спокуси.
|
