Що не кажи, здоров'я треба берегти,-
Хто ж хоче в час не свій вмирати
Чи із неду́гами важкі роки́ тягти,
У ліжку чи в колясці доживати.
Як правило, ще поки молодий,
Не актуальним бачиш це питання
Здоровий, сильний і прудкий -
Пізнати все манить бажання...
Як юний ще, то думається так, -
"Ну скільки ще життя є то́го?
Хай і шкідливе те чи інше, та однак
Потрібно звідати усьо́го!"
Не все, що ми не проти скуштувать,
Що нам таку приносить насолоду,
На дотик що приємне і на смак -
Для тіла й духа корисне й природне.
Солодке, що кортить щораз вхопить,
Руйнує зуби і спотворює фігуру,
А хміль вина, що душу веселить
І розум забирає і споганює натуру.
І сигарета, що ніби може спокій дать,
Насправді ж нищить психіку й легені,
Й наркотик, що пропонує благодать,
Скуштуй, - обну́лить розум і кишені.
Мале коротке задоволення несе
З собою міх проблем й хвороби
І швидко у полон бере людину це
І щоб покинути, що лиш не робить.
Стається непомітно все, і так,
Що та залежність нею вже керує.
І вже не можна й вмовити ніяк,
Хоч знає, що вона її життя руйнує.
Здоров'ям треба за́вжди цінувать,
Й за нього бути вдячним Богу,
Всього, що є Творцю огидне, уникать
Й залежність мати лиш від Нього.
Бо наше тіло – то Святого Духа храм
І гріх той чинить, хто його руйнує,
Уважними потрібно бути нам,
Коли хтось те чи інше пропонує.
Усе нам можна, та на користь не усе
Все можна, та ніщо хай не керує нами,
Хай Божий страх і Слово, - лиш оце
Щодня керує нашими серцями. |
