Здається, просто, зрозуміло все і ясно,
Як по полицях все розкладено прекрасно,-
Як, де, коли, що можна, що роби́ть не варто,-
Найкращий в світі довідник й дорожня карта.
Там відповідь на все є, на усі питання,-
Як створена земля, якою буде її мить остання,
В дрібних деталях там описана історія людини -
Як й де взялась, й її останні на землі хвилини .
А та́кож там описано людей гріхопадіння,
І відповідь на те є, як отримати спасіння.
Ця Книга - визнаний авторитет у світі усіма́
Й релігії, щоб Біблію не визнала - нема.
Чому ж тоді, коли все ясно так і зрозуміло,
Релігій так багато в світі виникло на ділі?
Чому по вознесі́нні із землі Христа
Конфесій, течій й сект багато утворилось так?
З часів Адама й Єви та до наших днів
Свій метод дій душ лю́дських ворог не змінив,-
Посіяти невірство, недовіру, сумніви та страх,
Щоб розділяти й панувати у людськи́х серцях.
Усі недоліки гріховної Адамової плоті
Використовує він вміло у своїй роботі,
Гординя, заздрість, похоть, сріблолюбство,
Багато чо́го йде у хід, щоб погубити людство.
Найбільша ж йо́го не́нависть - до Церкви,
До всіх відкуплених Христом із мертвих,
Щоб відвести́ від істини спасенних,
Спокус пускає в них багато стріл вогне́нних.
Від початкі́в Апостольської Церкви вірних
Негідних він людей знаходив й непокірних,
Їх зваблював та через них чинив розбра́т
Почавсь тлумачень різних та розділення "парад".
Хтось ставив наперед свою особу й вміння,
Хтось вище Слова - особисті розуміння,
Закон, обряди теж важливі нам, мовляв,
Передання́ми, «чу́дами» наповнилась земля.
З Святим Письмом маніпуляції,
Неправді ж та гріху - подекуди овації,
Тут дуже вже уважно Слово ми читаєм,
Про інше місце мовчимо чи відкидаєм...
Потроху Слово відійшло на задній план,
Пере́кази –це догма, правду замінив обман.
Між Богом й чоловіком посередники постали
Й багато вірних через них від істини відпало.
Чому ж вдалося Церкву розділити
І так багато вірних із дороги правди збити?
Хтось з них шукав такого, що хотів почути,
Хтось не спастися, а хотів багатим бути.
Хтось давсь звести́ся, звірившись якійсь особі,
Хтось переконаний був, що у вірі від утроби.
Кому́сь комфортно це було і зручно дуже,
Щоби зусилля для спасіння не напружить.
На ліні та безпечності ці посередники повстали
І саме їм це вигідно, щоб люди Слова не читали,
Щоб зиск отримати від незнання людсько́го,
Не розуміли щоб правдивого шляху́ до Бога.
Та Бог у всі часи тримав для себе вірних,
Тих, хто корився істині й їй був покірний,
І Церкву береже Свою Господь до цього часу
І в час останній в Небо забере ЇЇ одразу.
Хоч благодать Господня даром нам дається,
Та Царство Боже все ж зусиллями береться.
Хто прикладає їх, - отримує вінець від Бога
На фініші своєї довгої життєвої дороги.
Потрібно докладати сил, вникати в Боже Слово,
З спокусою й гріхом боротись і твори́ть діла любові.
Складне питання - "Де ж тих сил та розуміння те узяти?"
А відповідь проста - із вірою у в Господа проха́ти. |
