Народ виходить із Єгипту...
Ізраїля багатотисячній юрбі
Доро́гу, мороком нічним покриту,
Сам Бог освітлює у вогнянім стовпі.
На ранок - ма́нна па́да з неба.
Поснідали, спочили, ждуть,-
На місці стовп,- іти не треба,
Рушає Бог,- то і вони ідуть.
Про одяг та взуття не треба дбати,
Не мають зносу, скільки не топчи,
Одного лиш потрібно їм триматись,-
Законів, що їх Бог через Мойсея вчить.
Здається, вчора ще були рабами,
Важка робота та знущання єгиптян,
Гнів фараона і знамена з чудесами...
І ніч, коли в доро́гу рушив стан.
Погоня, море раптом розступилось,
Прохід стежиною морського дна,
І хвилі, що тілами ворогів покрились
А потім на поверхні - лиш піна́.
Такого вві́ки не було іще народу,
Щоб так про нього турбувався Бог,
Такі дива звершав йому в дого́ду,
Оберігав й збавляв від бід стількох.
Учора ще раби, та вільні нині...
Не встигли ще далеко відійти,-
Як згадують єгипетські долини,
Й часник - як щось важливе у житті.
Біля бичка ли́того зараз скачуть,
Хоч чули, як Бог з хмари говорив...
Сьогодні нарікають й гірко плачуть,
Хоч вчора всяк з них з скелі воду пив...
Народ, так твердошиїй й впертий,
Якби за нього не вблагав Мойсей,-
З лиця землі вже був би стертий,
Не чутно було би вже імені "єврей".
Та Бог не тільки їх звільнив із рабства,-
Ввести́ у край, де мед і молоко, їх мав,
Ім'ям Своїм Він Авраамові поклявся,
Ту землю дати їм у володіння обіцяв.
Все ж, Божа справедливість є незмінна-
Пізніш в ту землю увійти змогли
Лиш дві людини з того покоління,
Що Богу вірними у всім були.
Аж сорок років довелось ходити,
Допоки не помер останній з них,
У землю ту ввійшли лиш їхні діти...
Мойсей же, ні, через непослух їх.
Історія ця в Сло́ві збереглася,
Щоб це було для нас, - як образи́,
Щоб хто хрестом Христовим спасся
Її, як приклад в серці положив.
Пішов за Господом, то маєш розуміти-
Дорога із Єгипту, - це в пустелі путь,
І спека, й холод, доведеться ноги збити,
І змії, й скорпіони, там і тут.
Та піклуватись буде Бог про тебе,-
Не нарікай, слухняним будь лише,
Є Хліб, - Христос, нам посланий із Неба,
Є Дух Святий - Вода, чи що потрібно ще?
Не забувай, обітниці Господні чинні
Для тебе, як й для тих Ізраїльтян колись,
Пильнуй, щоби не сталося тобі, як з ними,-
Не озирайся на Єгипет, на Христа дивись.
|
