Спитав в Христа один з учеників,-
"От скільки раз я б мав прощати,
Своїй сестрі, чи другові, чи брату,
Якби ті завинили, до семи разів?"
"Не сім, - дав відповідь, - однак, -
Сім раз по сімдесят разів"
І притчу учням розповів,-
Щоб зрозуміли ті, чому́ це так.
"Небесне Царство є подібне до царя,
Що взявсь злічитись з боржниками.
Знайшовся де-хто, винний пану
Зо сто талантів, й віддавать пора.
Оскільки той не мав чим заплатить,
Його з дружиною й дітьми продати
Цар наказав, усю худобу, поле, хату
І борг таким от чином погаси́ть.
Став той просить, до ніг царя упав,
Щоб почекав і борг він принесе,
То ж ублагав, забув пан йому все,-
Явив цар милість і вину ту дарував.
Відзразу до товариша побіг,
Що сто динаріїв був винуватий,
Душити став, і вимагав віддати,
А друг не мав, й просив, як міг.
Та не схотів простити боргу він,
І до в'язниці кинув бідолагу.
Таке побачили товариші бідаки,
І донесли́ царю, засмученії тим.
До себе того чоловіка цар позвав
Та каже: "Раб негідний й злий!
Тобі простив весь борг я твій,
Як ти мене навколішки благав.
Тому належало так само і тобі
Простити всю вину твоєму другу,
Йому подавши милосердя руку,
Як я вчинив з тобою, по любві?"
Цар був розгніваний настільки,
Що у в'язницю чоловіка кинув,
Щоб катували там його постійно,
Аж не віддасть все до копійки.
Про що говорить притча ця,-
Якщо не будете провин прощати,
Свойому ближньому, то і не мати
Вам прощення Небесного Отця!"
Як увійти у Царство Боже
Ісус у притчах вразумляв учеників.
Слова ті збереглись до наших днів,-
Як будемо уважні, - й нам поможуть. |
