Рух - це прекрасно, рух - життя,
Проте, коли його́ багато надто,
Це вже скоріше, суєта,
Чи хаос, рухом то назвати складно.
Все має певний зміст і сенс,-
Доцільність, мотивацію, причини.
Інакше кажучи́, рух - це процес,
Що спричиняє переміщення та зміни.
Підйом,- рух вгору, плавний чи стрімкий,
Рух вниз, бува, падінням називають,
Є рух по колу, є і по прямій,
Крім то́го, по спіралі рух буває.
У русі напрямок є головним,
Хоча є й швидкість, й траекторія, до речі.
Які важливі теж, та поза тим,
Він визначає результат кінечний.
Чи рух по колу змінить щось? Навряд.
Бо раз по раз ми знов у то́му ж місці,
У початкову точку повертає рух назад,
При русі вниз на дні недовго опини́ться.
Рух по прямій униз найлегший із усіх,-
Бо тіло ко́титься, зак його щось не зупиняє.
Рух вго́ру по прямій сил потребує чималих
І не минати перешкоди,- їх долати вимагає.
Так як з фізичними тілами, так й з людьми,-
Хтось бігає по колу, ради чо́гось метушиться,
Дереться хтось уго́ру з потом і слізьми,
Хтось вниз летить, не в змозі зупиниться.
Той котиться, чи зв'язаний гріхом,
Чи з ліні власної, чи у зневірі.
Той рветься до вершини напролом,
Без втоми і страху́, а часом і без міри.
Питання, що́ за ціль так вабить там?
На що́ свої таланти і зусилля тратить?
І чи не може на вершині вийти так,
Що доведеться перед прірвою постати.
Якщо метою того руху слава є,
Чи за багатством, владою туди так рветься,
На це посвячує усе життя своє,-
Як правило, на фініші так і стається.
Там, наверху, побачить пустоту,
Безодня чорна перед ним постане,
І вибір,- чи зробити крок у прірву ту,
Чи повертатися, якщо ще сили стане.
Якщо вже сталася тобі така біда,
Що ти з вершини раптом вниз скотився,-
Знай, любий друже, все це неспроста,-
Дає іще один шанс Бог тобі спастися.
Встань, знов на го́ру зір здійми,
Та не на ту, з якої спав ти,-
На го́ру, кров'ю скроплену й слізьми,
На го́ру, де висів сам Бог розпятий.
Де Він страждав й помер, щоб ти
Мав змогу знов свій рух наверх здійснити,
Щоб на кінці, прийшовши до мети,
Не перед прірвою, - на Небі опинитись.
|
