Не в люті, Господи, менe Ти викривай,
Не в гніві справедливому карай менe.
Слабкий я й немічний, помилуй й зцілення подай,
Бо кості та душа у потрясінні, - хай цей біль мине…
Зверни, о Господи, до мене Ти Своє лице,
Сподóб мою Ти душу ради милості Твоєї збавить,
Бо в смерті пам’яті нема про Тебе, - знаєш це,
Й в могилі вже ніхто не може Тебе славить.
Я стомлений зітханнями моїми, дні і ночі
Я омиваю ложе й зрошена пості́ль від сліз моїх,
Повисихали від печалі й суму мої очі
Й змарніли геть від ворогів та не́другів лихих.
Подіньтеся від мене всі, хто беззаконням скутий!
Побачив Бог мій біль й плачу́ волання,
Бо всі мої моління, знаю, Ним почуті
Й прийме молитву Він мою й благання.
То ж будуть посоромлені й покарані жорстоко
Всі вороги мої, оці всі супостати
Миттєво, раптом, не зморгне і око,-
З ганьбою та в безчесті будуть всі втікати. |
