Хорони мене, Боже, бо в Тобі є мої уповання
Ти Господь мій і бла́га Тобі не потрібні мої!
До святих, тих котрі́ на землі є моє все бажання
Тим – біда, на богів хто чужих покладає надії свої!
Не проллю я їм жертв з кро́ві в жоднім випадку,
Не згадають ніко́ли імен їхніх мо́ї вуста,
Бо Господь є частина життя мого й спадку,
Бо тримає мій жереб і долю Його́ доброта.
Мої межі проходять в прекрасному кра́ї
Й це насліддя є дуже приємне мені.
Благословляю я Господа, Він бо мене́ вразумляє,
Й напоумлює серце моє ме́не навіть у сні.
Бачив я Господа Сво́го завжди пред собою
Він біля мене є, поруч, - то ж не хитнусь,
Я від того зрадів, й став веселим душею,
Навіть тілом моїм я в спокі́й зодягнувсь.
Бо не лишиш душі Ти моєї в горнилі Шео́лу,
Не дасиш Ти Святому Твоєму зотліть,
Доро́гу життя мені вкажеш, радостей повне ко́ло
Перед лицем Твоїм. В десниці Твоїй щастя мить. |
