Блаженний чоловік, що в раду нечестивих не вступає,
Путь грішних оминає та серед злоріків не сидить,
Але у Господа свого́ Законі за́вжди пробуває
Й роздумує над ним постійно кожну мить.
І буде він, як дерево, посаджене біля річних потоків,
Що лист його не в’яне й вчасно свій приносить плід,
Та що́ би тільки не зроби́ть намітить його око, -
Все встигне він, всі справи в час свій заверши́ть.
А беззаконники, - вони мов порох, що вітрець розвіє,
Не встóять у суді вони та в зíбранні святих,
Бо знає Бог путь всіх, хто перед Ним благоговіє
Й погибель – то кінець всіх нечестивців злих.
|
