Подбай про вічність вже, тепер,
Подбай, поки живеш, поки не вмер,
Бо завтра, друже, може не настати
І буде пізно вже про бу́дь-що дбати.
Можливо, ти матеріаліст запеклий,
Не віриш ні у Бога, ні у пекло.
Твоя теорія ймовірності усе ж
Такі кінцеві варіанти допускає теж.
В якусь там силу віриш ти, можливо,-
Та це, мовляв, не так важливо.
Те, що дарма́ так думав, ясно стане,
Коли на одрі смертному постанеш.
А може віруючим себе́ вважаєш,
І каятись потреби ні у чім не маєш,-
Не вкрав, не вбив, мовляв, нікого,
В дитинстві хрещений і віриш в Бога.
Ти віриш? Та чи Бог впізна́є те́бе?
Де в вічності відна́йдеш се́бе,
Коли закінчиться земна доро́га,
Чи у Шеолі, чи у Небі з Богом?
Щоб дати відповідь на ці питання,
Потрібно знати зміст Писа́ння.
Хтось схоче на свій лад Його́ подати,
Якщо не будеш Слово сам читати.
Це добре,- Йо́го знати й розуміти,
Та мусиш з Богом примиритись.
Через Адама ще з часів прадавніх
Гріх перепона є між Богом й нами.
До миру з Богом шлях єдиний,-
Прийняти жертву Його Сина.
Нема під небом імені, окрім Христа,
Він є спасіння, Він - Дорога і Життя.
Подбай про вічність – пам’ятай одне,-
Із Богом бути в вічності – це головне.
А решта, про що дбаєш - другорядне,-
Чи стліє, чи згниє й сліда́ не стане. |
