По явленні ученикам, Христос до неба
У їх очах на хмарі від землі піднявсь,
Сказавши, що у Єрусалимі треба
Чекати їм на те, про що казав.
Про що було й в пророчім слові,
І Іоаном сказано, ще як хрестив він їх,
Що Дух зійде на них і силою оновить
І будуть свідками Христа по всій землі.
У день П'ятидесятниці стояли на молитві
Апостоли та ще із ними чоловік зо сто
Невпинно й ревно, наче у останній битві
Всі однодушно з дерзновінням та в пості.
І сталось щось на тому місці неймовірне,-
Неначе бурі шум наповнив весь той дім
Й язик, як із вогню на кожному спочинув
І сповнились одразу Духом всі Святим.
Й заговорили мовами, що їх не знали,
Й було у кожного, як Дух їм провіщав.
На гомін цей народу позбігалося чимало
Всяк, чувши го́вір свій, лиш дивувавсь.
Були там іудеї й прозелі́ти з всього світу,
Що святкувати поз'їзджалися в Єрусалим
"Хіба не з Галілеї родом люди всі ті?
На наших мовах славлять Бога поза тим!"
І чудува́лися ,- "І що б це означало?
Щось статись таки має, все це недарма́!"
А інші насміхалися над ними та казали:
"Мабу́ть понапивались всі вони вина!"
Піднявсь Петро й промовив до них слово
Аж від пророків, про Христа засвідкував
І пояснив їм,- те що бачили вони, не но́ве,
Про це іще Йоїль колись пророкував.
І розказав, що це збулися Божі обітниці,
І про Христа, якого згадував іще Давид,
Як Той помер, вокрес і нині по правиці
В Отця чекає, що́б у час свій суд верши́ть.
Розчулився народ: "Що ж маємо робити?"
"Покайтеся,- Петро сміливо відповів, -
Й в ім'я Христа Ісуса охристітесь,
Дар Духа є для вас, і ваших до́чок і синів,
Рятуйтеся скоріш від цьо́го злого роду."
Й ще іншими словами їх Петро вмовляв.
І приєдналося до них з три тисячі народу,
Всяк каявся і заповіт з Христом уклав.
В цей день Христова Церква народилась
Багато душ тоді були народжені згори
І сила Духа Божого на них спочила,
Й на інших мовах кожен з них заговорив.
Хоч може і не всі із них тоді пророкували,
Таке було й пізніше, і не раз й не два,-
І в домі у Корнилія, де всі дари прийня́ли,
І у Ефесі та Коринті теж в церквах.
Лишились ці обі́тниці й до днів сучасних
Не тільки для Апостолів вони, а для усіх,
Бог дав багато тих ознак прекрасних,-
А інші мови - лиш одна із них.
Тлумачити пророцтва чи пророкувати,
Зціляти, бачити видіння, чудеса твори́ть,-
Дарів багато Дух Святий нам може дати
Якщо із вірою і чистим серцем їх проси́ть.
Проте, в наш посуд зможе Бог щось влити,
Не лиш тоді, коли нам закортить,-
Наш посуд має бути цілий й чистий,
А Він вже вирішить, як з нами поступи́ть.
І ще, - нічого це не буде зовсім значить,
Коли любові в нас не буде, - а одні дари,
Бо будем наче бу́бон ми тоді дзвенячий,
Хоч й ангельскою мовою умієм говори́ть.
Дари - то в Бога інструмент й тобі ознака,
Щоб знав, що не чужий для Нього ти,
Як маєш їх, - Святому Духові подякуй
І так живи, щоби Його́ не засмути́ть.
Як щось не бачимо й не чуємо на дотик,-
Чи значить це обов'язково, що того́ нема?
Чи значить, що нема дарів з ознаками, якщо ти
Народження згори в житті своєму не пізнав? |