Пам'ятаймо батьків
І не тільки тоді, як помруть
Пам'ятаймо, коли ще живуть...
Не шкодуймо для них теплих слів.
Не шкодуймо для них свого часу,
Поцікавмося, я́к вони там
Небагато їм треба, батькам
Голос наш лиш почують, - радіють одразу...
Пам'ятаймо їх, по́ки живі,-
Мертві дати поради не зможуть
Й наші теж їм не допоможуть,
І не мають потреби в турботі й любві
Пам'ятаймо батьків, ми для них -
Найцінніше, що Бог їм послав,
Те, на що кожен з них всі надії поклав,
Найдорожче скарбів всіх земних.
За батьків будьмо Богові вдячні
Їх шануймо, поки́ ще живуть
Щоб не шкода було, як у вічність підуть
За слова чи за вчинки якісь необачні.
Пам'ятаймо батьків,
Пам'ятаймо, що будем чи є ними са́мі
Й наші діти поступлять із нами так само...
Не шкодуймо для них теплих слів.
|
