"Дивись, Ісус, - який прекрасний храм!
Які могутні та величні стіни!"
"Настане час, - відповідав ученикам,-
Залишаться від нього лиш одні руїни..."
Як наодинці на горі Оливній з Ним були́,
Тоді вже почали́ Його питати,-
"Які ознаки Тво́го при́ходу і днів тих злих,
Коли все, що Ти кажеш, має статись?"
"Дивіться пильно, щоби вас ніхто не звів,-
Багато-хто бо в Моє І́м'я при́йде
Й казатимуть: "Це Я!", - не слухайте їх слів,
Хоч й зве́сти багатьох їм вийде.
І не лякайтесь, як про ві́йни слух піде́,
Це не кінець ще, так бо бути мусить,
Повстане царство проти царства де-не-де,
Місцями будуть мо́ри, голод, землетруси.
Та це лише початок всіх страждань,
На муки віддадуть вас ради Ймення Мо́го,
Вбиватимуть вас і зазнаєте поневірянь,
Спокуситесь, і видаватиме брат брата сво́го.
Й постане хмара лжепророків по місцях,
Й багато через це до беззаконня повернеться,
Й любов схолоне в багатьох серцях...
Лиш той, хто всто́їть до кінця - спасеться.
І буде звіщена Єва́нгелія по усій землі,
І місця, де б її не чули, вже не стане,-
По всіх материках та острівцях малих...
І після того лиш кінець настане.
Як дерево бруньки́ пускає навесні,
То достеменно знаєте, що скоро літо,
Так маєте і зрозуміти, - то останні дні,
Як буде те, про що кажу, творитись
Не промине цей рід, як збудеться все то,
Минеться все, та не Слова Мої, поправді,
А про годину ту і день не відає ніхто,-
Лише Отець, - і навіть Син не може знати.
І як колись, за Ноя древніх днів було,
Так буде і за при́ходу Людського Сина,
Допоки землю водами потопу залило,
Пили і їли, і женились і гуляли без упину.
Тоді у полі з двох підхопиться один,
Одна при жорнах зможе залишитись.
Зненацька прийде Людський Син,
Пильнуйте ж, щоб той час не пропустити."
Все наперед докладно розказав Господь,
Хто хоче і читає Слово, - може зрозуміти.
Світ буде знищений вже не потоком вод,-
А буде у вогні земля й все, що на ній горіти.
Та перед тим Христос, як блискавка прийде
І вибраних Своїх з усіх кутків позабирає,
Всіх, Йому вірних, хто не був би де,
Всіх, хто на Йо́го прихід з радістю чекає...
Щось з того, що казав Ісус ученикам
Уже збулось, щось незабаром має збутись,
Останні дні, це ж очевидно має бути нам,-
Ось-ось, вже близько, кроки Його чути.
Й немає значення, коли прийде та мить,
Чи день, чи рік, чи сто ще нам чекати -
Як добрий сторож, так пильнуймо ми,
Завжди́ готові будьмо Господа стрічати.
|
