Атака за атакою іде,
Стріла летить вслід за стрілою...
Куди втікати, заховатись де?
Де при́хисту шукати і споко́ю?
Одна поцілити у око норовить,
Попасти інша намагається у вухо
Лиш варто не попильнувати мить,
Вбік глянути, чи щось не те послухать...
Каміння падає і з боку, і згори,
Лунають вибухи, свистять десь поруч кулі,-
Зневага і обра́зи, і незадоволення вітри́,
Чутки́ тривожні, що їх випадково вчули.
Обложена душа з усіх сторін,
Здається трохи ще,- впаде фортеця
Ось ворог підбирається уже до стін,
Не зупиняється, все ближче він до серця...
Та не журися, лиш в ту мить згадай,
Хто́ й зві́дки взяв тебе́ й куди поставив,
Згадай про зброю й одяг, що тобі Він дав,
Щоб міг перемагати й щоб Його́ прославив.
Від стріл лукавого й каміння захисти́ть
Броня лиш, що Христом дана́ нам, може.
І щит твоєї віри. Будеш з ним ходи́ть,
То буде над тобою охорона Божа.
Підпережися ж істиною та візьми
Меча духовного - Єва́нгелії Слово,
Перемагай Ним сили зла й пітьми,
Неси всім вістку про любов Христову.
Христос є скелею й твердинею для нас,
У Ньому лиш ми почуваємось в безпеці,
Як будем Йому вірними усякий час,-
То буде за́вжди спокій й мир на серці.
|
