Ось, знов, зненацька й непомітно
Рік черговий майнув у небуття,
Іще одна весна, і осінь, й літо,
Ще триста з гаком днів життя.
Для ко́гось - радість, успіхи й здобутки,
Кому́сь - випробува́нь багато днів,
Хтось хоче чим-скоріш той рік забути,
Кому́сь він гарні спогади лишив.
Для ко́гось - це етап до перемоги,
Кому́сь - біль нездійсне́нних мрій,
Хтось мав цікавого багато що й ново́го,
У ко́гось, як завжди́ - ні стресів, ні подій.
Хтось гляне в дзеркало й зрадіє трошки,-
Вже подорослішав, він чи вона,
Хтось з сумом виявить у себе зморшки,
Огрядний став, з'явилась сивина.
На щастя, чи на жаль, та часу не вернути,
Поза́ду рік старий, попе́реду нови́й.
Надії знов, знов щось плануєш досягнути,
І знов складаєш піраміду з мрій.
Багато чого хочеться, звичайно,
Людськи́м бажанням всім немає меж:
Здоров'я, щастя, і добробуту, й кохання...
Та мабуть є щось важливіше все ж.
Хотілося б Твого́ благословіння,
Щоб в році но́вому Ти знов зі мною був,
Чи у дорозі я, чи на ногах, чи на колінах,-
Ти знову, Господи, мої молитви чув.
Ти краще знаєш, що́ для мене краще,
Що́ є мені на користь, що́ на шкоду є.
Ти бачив і минуле, ще як був пропащий,
Перед лицем Твоїм й майбутнє є моє.
Коли благословиш, - даруй буть вдячним,
Допустиш що, - дай сили й це пройти,
Дай мудрості буть пильним і обачним,
Любові, щоб обра́зи ближнього вмістить.
Що́ б не приніс той новий рік з собою,
Та свого часу й він закінчиться колись...
Для ко́гось ближче старість, а для нас з тобою -
Що рік, то ближче Дім, то нижче Неба вись.
|
