На відстані любити значно легше, аніж збли́зька,-
Не споглядать недоліків один у одного щоденно,
Цікавитись, що нового, як справи та здоров'я зрідка
Й хоч не нажи́во, та раді́ть один за о́дного усе ж приємно.
Неважко це робити, як один від о́дного далеко дуже,
То ж в разі чо́го все-одно приїхати немає змоги,
Он-лайн все нині можна вирішити без напружень,
Навіщо тратити час й кошти на далекую доро́гу
Та й легше так, бо не потрібно один одного терпіти,
Не нервуватись зайвий раз й не створювать проблеми,
Не бачити і не показувати щось особистого, не злитись,
Як піднімаються дразливі й делікатні теми...
Та ма́буть все ж... На відстані любити набагато важче,-
Що ж за розмова, як не чуєш по́диху й не дивишся у очі,
Хвилина у обіймах мовчки,- то ж годинної розмови краще,
І дні, як бачиш все, є кращі за здогадками стривоженії ночі.
Сказати легше,- "Що ж, тримайся!", аніж поруч стати,
Підняти і поне́сти разом но́шу, як потрібно ко́нче буде,
Чи на плече поклавши руку, те, що поруч, дати знати,
Підставити своє́, і щоб було́ куди поплакатися, - груди.
А ще складніш любити, коли сотні кілометрів розділяють,
Коли найперша думка, - чим-скоріш туди дістатись,
Як тягнеться чекання час! Й так швидко в спільності злітає!
Так є, коли по справжньому, - не на словах в любові пробувати.
Як близькості духовної нема, - неважко є на відстані люби́ти,
Коли ж далеко десь близька́ тобі душа - немає гірше.
Й хоч кажуть - "Як не бачити очам, то й серцю не боліти",
Насправді є, - як любиш і не бачиш, то душа болить ще більше.
Для Бога відстані нема, й немає жодних меж для Нього,
Скрізь Він присутній, на землі, в повітрі, й неба вище,
Все може Він, усюди досягнути, але більше всього
Він хоче, щоби підійшов ти сам до Нього як-найближче. |
