На все, що не робив би чоловік,
Як правило, якась причина є.
На серці щось - у рух іде язик,
Голодний - їсть, а має спрагу - п'є.
Як мерзне, - одягається й тепла шука,
Брудний чи спека - лізе до води,
Боїться, - то ховається чи десь втіка,
Втомився - на спочинок йде тоді.
Як горе й смуток, - сльози йдуть,
Як радість, - то веселий сміх,
Як не́нависть - то лайка й лють,
Любов - то хочеться обняти всіх.
Як дії є якісь без видимих причин,-
Питання різні можуть виникать,
А справжню мотивацію на певний чин
Уміло й легко можна приховать.
Коли ти не голодний, та їсиш усе ж,
Звуть ненажерами таких,
Коли щось не потрібно, та береш,
До жадібних належиш та скупих.
Коли одне говориш, - робиш навпаки,
До плі́ток та обману звик,
Неправдомовець ти, який плете байки́,
Лукавий та підступний чоловік.
Не може буть відома точно нам
Причина справжня тих чи інших дій
Тому й невідповідність слів ділам
Частенько розбиває не одну з надій.
Та що́ б не думав лицемір собі,-
Все ж бачить Бог, - що́ в серці у людей,
Що каже той чи робить напозір,
Не сховане нічого від Його́ очей.
Йому́ відкрито геть усе, -
Хто́ ро́бить, що́ й для чо́го, й я́к,
Чи щиро щось на же́ртівник несе,
Чи щоб для виду, дати людям знак.
Чи просто, щоб кому́сь допомогти,
Підтримати, біди полегшить тиск,
Чи щоб сказали, -"Який добрий ти!",
Чи навіть, щоби мати з то́го зиск.
Даруєш щиро щось кому́сь,
Приємне щоб йому́ зроби́ть,
Чи є це, як обов'язок й приму́с,
Чи може, щоби підкупи́ть.
Чи зла не робиш, бо є страх,
Що будеш караний за це,
Чи знаєш, що у Божих ти руках,
І чистим хочеш бути пред Творцем.
Що́ може бути мотивацією дій твоїх?
До же́ртівника з чим прийшов?
Страх, вигода, бажання пло́тських втіх,
Чи щира простота у вірі та любов?
Діла йдуть в вічність за людьми
І Бог судити буде їх, відтак,-
Важливо, робимо що́ ми,
Та значно важливіше - я́к. |