Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!"  Євангелія від Івана 14:27
Християнські вірші. Авторський блог
МИР ВАМ
роздуми над Божим Словом

Людина

Людина

Людина...
Найдосконаліше з творінь земних,
Одна лише із-поміж них
До свойого́ Творця подібна.

На всій землі єдина,
Кому свідомість й вибір дав,
З ким спілкування особисте мав.
Його́ дитина...

Чому ж тоді так сталося,
Що протягом якихось днів
У То́му, хто її створив
Засумнівалася?

Почула і побачила...
Й вже важко стриматись було́,
Схотілося пізнати,- що добро, що зло.
Пересторога у ту мить нічого і не значила.

Пізнала...
І з Богом втрачений зв'язок,
І віддалятись почала́ за кроком крок,
Й зло, не добро усе частіше вибирала.

І так донині,-
Плоди непо́слуху,- лукавство, блуд,
Зло, срібролюбство, ві́йни там і тут,
Гординя...

І та людина
Тепер "вінцем природи" є
І раду вже сама собі дає,
А Богові нічого ніби і не винна.

Подумала про се́бе,
Що може все сама робить,
Як схоче, так і буде жить,
І Бога їй не треба.

Забулася, одначе,-
Нага́ й ні з чим прийшла в цей світ,
Та́к з нього і піде за певну кількість літ.
Не може буть інакше.

Й не має влади знати,
Що́ день наступний їй несе-
Чи станеться, як планувалося усе,
Чи з ліжка зможе встати.

Буває часом навіть дивно,
Один себе́ до рівня бога зніс,
А другий скочується вниз,
Й вже як тварина...

Гріх - вся причина цьо́му.
Не буде покаяння і спокут,-
Чекає на людину Суд,
І озеро з вогню по то́му.

"Оце - Людина!
Це - Чоловік!". Вінок на голові
Із терну, понівечене все тіло, у крові́
Лице і спи́на...

Свойо́го Сина,
Само́го Се́бе частку Бог послав,
Щоб Він відкупленням для те́бе став,
Людино.

Збігає час нестримно.
Останні дні, людино, поспіши
Із Богом примирись, для вічної душі́
Через Христа отримаєш спасіння.

04-02-2022



на початок
на головну сторінку