Любов і не́нависть, - два різні почуття...
Одне побуджує до добрих справ,
До милосердя та до співчуття.
Шукає друге помсти та розправ.
Любов не заздрить, не шукає сво́го,
Усе й усім прощає, довготе́рпить...
Бажає не́нависть лише одно́го,-
Жорстокої відплати, а чи навіть смерті.
А що, коли нема ні не́нависті, а ні любві?
Тоді немає значення, що й як, - усе байду́же.
Лиш те, стосується самого се́бе що, у голові,-
А решта не хвилює, як цікавить, - то не дуже.
Гарячий і холодний, - протилежні стани...
Один - все, що навколо може відігріти,
Все, що замерзло, у його присутності розтане,
А другий, навпаки, - усе спроможне остудити.
Стан проміжний, - і не гарячий й не холодний,
Комфортний дуже він і називається теплом.
Не зимно й не спеко́тно в ньому, і природно,-
В теплі перебувати хочеться, що б не було́.
Любов і не́нависть, холодне і гаряче, -
Положення і почуття, що будять щось робити.
Байдужість і тепло, - середнє щось, одначе
Від них і дух і тіло можуть часом гнити.
Здається, те́пло, то й ні в чім нема потреби,
Все добре поруч, значить, і довкола,
Все добре, то ж навіщо турбувати Небо,
Здається, є і буде так й не зміниться ніколи.
Положення таке є дуже небезпечним,
Бо до гріха й спокус маліє пильність,
Байдужим теж стаєш і безсердечним
І забуваєш, що́ є милосердя й вірність.
Тому Господь до Ангола одної із церков
Сказав, що виплюне Його́ із вуст Святих,
Бо ні гарячим, ні холодним, Він Його́ знайшов,-
Вважав себе багатим той в думках своїх.
Порадив Анголу Господь покаятися і купити
У Нього одяг білий, чисте золото і мазь на очі
Щоб бачити і щоби наготу свою прикрити,
Й надалі пильнувати, як спастися хоче.
|
