Боже твориво все
Є унікальне,
Розмір, форма, лице,-
Індивідуальність.
Міліарди є їх,
Й усі вони різні,
Між кожним із них
Є якась відмінність.
Не знайти навіть дві
Ідентичні сніжинки,
Чи травинки в траві,
Чи у небі хмаринки.
Чи душа то жива,
Чи бездушне то тіло,
Звірина польова,
Чи каміння змертвіле.
Особистого кода
Як свою ідентичність
Має все у природі
І в дочасній й в одвічній.
Про траву, що всихає,
І про кожну пташину
Знає Бог все і дбає,-
Все в очах Його цінне.
Та з всіх Божих творінь
Є одне, найдорожче,
Що найбільш любить Він,
Спілкуватись з ким хоче.
Це творіння - людина,
Й особливість така є,
Що Творцеві подібна
Й право вибору має.
Через право оте
Свого часу так сталось,-
З Богом щире й просте
Спілкування порвалось.
Бог по волі ж благій
І в великій любові
Дав дитині своїй
Право вибору знову.
Слово дав, щоб ти знав,
Де дорога до Неба,
Сина Свого послав,
Щоб помер Він за тебе.
Є ще час, вибирай,-
Примирившись із Богом,
Увійдеш в вічний рай,
Ні,- в погибель дорога.
Кожен з нас пред Творцем,-
Індивідуальність
Й персональну несе
Відповідальність.
|
