Не хочеться, звичайно, про сумне,
Усе ж, живімо тим, що зараз, днем…
Що вчора відбулось, чи ні, то не шкодуймо,
На завтра й далі буде що́, теж не не плануймо.
Радіймо то́му, що сьогодні є, вже́, зараз,
Мир й спокій зберігаймо, що б не сталось.
Образили кого, - скоріше прощення прохаймо,
Як нас хто, - то відразу вибачаймо...
Допоки сонце не зайде, хай гнів наш охолоне,
Як труднощі, - не нарікає хай душа й не стогне.
Піти кудись, зробити щось чи що кому сказати
Можливість є сьогодні, то не треба відкладати.
Учора у минулому і вже нічо́го не змінити,
А завтра буде що - то є для нас закрито.
Живімо так, щоби не каятися слізно,
Що вже сьогодні щось робити є запізно.
Можливо, учорашнє слово, а чи діло
У дні сьогоднішнім на краще щось змінили б.
Не хочеться, звичайно про сумне,
Та можем рано не проснутись, як увечері заснем.
Що хоч буває, бо таке людське життя...
Задумаймося, а чи буде час на каяття?
|
