Зазви́чай, як життя своє планують люди,
Якісь пріоритети розставляють,-
Чого́сь у першу чергу треба досягнути,
А менш важливе на пізніше відкладають.
Родився, потім школа, університети,
Твій план батьки складають на початку,
А далі, - і мету життя й пріоритети
Сам визначаєш вже, без мами й тата.
Сьогодні і колись, в людей ті самі цілі,-
Хтось хоче вивчитись й здобути славу,
Найкращим ставши у якомусь ділі,
Хтось на збагачення знання направить.
Хтось хоче просто добре жити,
Не гірше, як усі, чи може, краще трохи,
Десь їздити, чи просто щось робити
Спокійно й тихо, без мороки.
Як визначиться з перспективою людина,
І ціль свого́ життя вже уявляє,
І знає, що́ зробити перш за все потрібно,
Тоді якесь вже рішення приймає.
І не завжди воно простим буває,
І не обов'язково зрозуміле всім, до речі.
Пріоритетом у житті те бути має,
Що результат успішний забезпечить.
Початок кожної людини де? В утробі.
А де завершення буття земного?
Чи бідний чи багатий ти, - у гробі.
Один початок і кінець життєвої дороги.
А далі що? Хтось скаже "Невідомо,
Ніхто ще звідтіля не повернувся."
Чи ж не пустими є ті цілі, на які свідомо
Той чоловік всі сили тратив й пнувся.
Хто вірує, тим смерть, це крок у вічність,
І що душа безсмертна, знають твердо.
Не згай і ти свій шлях багаторічний,-
Із Богом примирися, поки не помер ти.
То ж, цілей бути може у житті багато,
Та все ж, одне лиш є пріоритетом.
Як хочеш увійти в Небесне Царство,-
Спіши Христа впустити в своє серце. |
