Душа людська́ завжди́ в очікуванні чуда,-
Відчути чи побачити щось неймовірне,
Щось надприродне,- так було́, так є, так буде,-
Бажання ди́ва у людини від віків незмінне...
Здається, що якби́ явився Ангол з неба,
А чи яке знаме́но,- перестали би грішити,
У всьому б стали поступати так як треба,
У істині і правді зразу стали б жити...
Можливо чудо на людину вплине й так,
Зміцни́ться віра й дух скріпитись зможе,
Та чи завжди́ це може статися - не факт,
Багато прикладів описано у Слові Божім.
Найперший - із життя Ізраїля народу.
Такої кількості знаме́н та явних чуд
Не бачила історія землі відроду,
Як Бог виводив із Єгипту вибраний Свій люд.
Удень у хмарі, і у о́гненнім стовпі вночі
Провадив їх Господь дорогами пустелі,
Взуття не зношувалось, з неба падали харчі,
Текли потоки водяні із кам'яно́ї скелі.
А що за тим? Відступництво та нарікання,
Бажання повернутись, непокора й страх
І не у тім, що чу́да бачили, було питання,
А в тім, що віри не було́ у необрізаних серцях.
А скільки дивних зцілень сотворив Ісус...
Сліпі ставали зрячими, зникала геть проказа,
Мерці вставали, линули слова з безмовних вуст,
І вмить вщухала буря за Його́ наказом...
І що ж? Чи всі, хто бачив ці дива́
Спасителя розгле́діти у Ньому зміг?
Чи всі із них змогли вмістить Його́ слова?
І скільки спромоглось спастися з них?
Ганятися за чудесами - небезпечне діло
У Слові є про тих, які творитимуть знамена,
Маскуючись під Світла Анголів уміло
Й це може стати пасткою для тебе й мене.
Із вірою і Словом Божим на усе дивитись треба,
Насправді Бог чудес навколо нас вчинив багато
Найбільше ж те, що Він зробив для ме́не й те́бе,-
Нас спас, про інші вже не так важливо й знати. |
