Завжди не добре, як болить,
У тілі щось, чи в серці защемить,
Біль гострий, чи тупий - це неприємно,
Хоч плач, а хоч кричи - даремно...
Болить, коли ножем у бік чи в спину,
Коли хтось у лице образи слово кине,
Болить, коли близьку людину втратиш,
Як палець на руці чи на нозі пораниш.
Болить, коли тебе ніхто не розуміє,
Болить, коли остання втрачена надія,
Як не́дуг із сере́дини з'їдає тіло,
Як гине хтось й допомогти безсилий.
Як з тілом, чи в житті є щось не так,
Й болить, - це добре, - то є знак,
Що треба терміново щось робити,
Самому, чи про допомогу попросити.
А як проблема і не відчуваєш болю,-
Не те щось, очевидно, коїться з тобою,-
Можливо, плоть твоя уже змертвіла,
Можливо, вже душа геть зачерствіла...
Коли пізнаєш біль хоч раз на мить,
То легше зрозуміти тих, кому болить.
Тоді допомогти, пораду зможеш дати,
Чи щиро, і по-справжньому поспівчувати.
Не добре, як від болю хтось страждає,
Якщо ж його́ ти біль у серці відчуваєш,
Це добре, і для те́бе, і для нього, -
Скоріше може бути відповідь від Бога...
Чи відчував хто з нас біль й муку,
Як цвях залізний пробиває руку?
Чи біль, що від шипів колючої тернини,
Чи від бича ударів багатьох по спи́ні?
А чи багато з нас в житті переживали,
Як зневажали нас й в лице плювали?
Можливо, за провину щось подібне хто і мав...
Син Божий був невинний, але те спізнав.
Та болем, що ніхто б не пережив,-
Був біль від тягаря усіх людськи́х гріхів,-
Отець не зміг дивитися на муки Сина...
Кінець Його страждань, - старт нашого спасіння.
Коли важка неду́га, гріх проти душі повстав,
За рідних біль, щось ще, - звернися до Христа, -
Він добре знає, що таке болить,
Пусти Його́ лиш в серце, - Він тебе́ зціли́ть.
|
