Бог не людина, помисли Його́ не є людськи́ми
Й думки́ Його́ - не як в людей́ думки́.
Тому то й наші наміри такими є крихкими,
Бо Його плани можуть бути зовсім не такі.
Бог не людина, - обіцяв, те станеться обов'язково,
І все про що казав, що мало статися, - збуло́сь.
І далі буде теж у точності, як каже Боже Слово,
Вірнішого від Нього ввік не буде, як і не було.
Бог не людина, хоч створив нас за подобою Своєю,
Та розум наш далекий від Його́, як від землі зірки́.
І як у бурі, що створив Він, - безпорадні перед нею,
І як піщинка проти океану проти Нього ми малі такі.
Бог не людина, та схотів людиною Він стати,
Щоб на Собі відчути те, що відчуваєм ми,
Бо полюбив Він нас сильніш, ніж любить сина мати
Й приніс за нас Себе у жертву з кров'ю та слізьми.
|