А ти мабу́ть, й не знав...
Ніхто тобі, можливо, не сказав,
Чи друзі, а чи батько, а чи мати...
Хоча, вони самі́ могли цього́ й не знати.
А може хто тобі про те і говорив,
Та вірити йому́ ти не схотів,
А може просто так віднісся легковажно,
Порахувавши неважливим, слухав неуважно.
Можливо, та нічо́го не міняє це,-
Раніше чи пізніш закінчиться процес
Твойо́го існування на землі цій грішній
І перейде душа твоя у вимір інший...
А далі що? Якщо ти навіть цьо́го і не знав,
Законів, Богом установлених ніхто не відміняв,-
Можливих варіантів два лиш тільки:
Один - то Рай, а другий - озеро з палаючої сірки.
Чи праведник й святий ти у очах своїх,
Чи низько впав і затоптав тебе́ у землю гріх,
Як не примиришся, поки живеш ще, з Богом,-
Одна тобі у вічності, - в вогонь доро́га...
Як перетнеш межу життя і смерті, знай,
Хто б, що б тобі не говорив, - вважай -
Можливості змінити щось уже немає,
Ніхто за те́бе не відмо́лить і не відспіва́є.
Та поки ще тече у жилах твоїх кров,
Триває над тобою Божа милість і Його́ любов...
Як з Богом помиритись і спасенним стати?
Ісуса, Його Сина як Спасителя свого́ прийняти.
Немає іншого, окрім Христа путі,
До Нього лиш звернувшись, можеш ти спастись...
Без посередників, Він Са́м тебе́ чекає,
За те́бе пролила́ся Кров Його Святая.
Не відкладай, сьогодні, завтра - не твоє.
Хіба щось важливіше від спасіння в цьому світі є?
Хіба ці тимчасові насолоди то́го варті,
Щоб в вічності у муках через них страждати?
Якщо рядки ці до кінця ти прочитав,
То не кажи вже більше, що не знав.
Твоє то діло, - вірити, чи не прийняти
Та мій обов'язок про це тобі сказати.
|
